Змінюється світ, змінюються вимоги до наших вмінь і навичок, а відповідно, й до освіти. Зараз щораз більше стає можливостей для самоосвіти та й самореалізації загалом. „ДивенСвіт“ вирішив з’ясувати — „Яка освіта дає квиток у майбутнє?“. Цикл зустрічей з молоддю у різних містах стартував. 4 лютого відбулося обговорення цієї теми у Стрийській єпархії.
Дискусія відбувалася за участю редакторки молодіжного християнського порталу “ДивенСвіт”, поетки, філолога Тані Трачук (модерувала зустріч), психолога й тренера Володимира Чупріна і громадського активіста, тренера Володимира Соколовського.
Тон зустрічі задала думка, що світ настільки глобально змінюється, що зараз найважливіше — вміти пристосовуватися і перелаштовуватися.
Зрештою, незважаючи на те, що кожен із диспутантів мав власне бачення освіти, спільним для всіх стало розуміння, що замало просто отримати диплом, а потрібно старатися здобувати різний професійний досвід.
Що найперше потрібно?
— Важливо зберігати внутрішнє „я“. Вміти віднайти свою ціль і зрозуміти, що потрібно, щоб до неї дійти. А також займатися тим, від чого отримуєте насолоду й мотивацію, — зазначив Володимир Соколовський. — Потрібно бути собою і постійно розвиватися. Мені імпонує неформальна освіта, бо вона сприяє тому, щоб ми поглиблювалися в тих напрямах, які нам подобається.
— Нещодавно почув цікаві результати підрахунків: за тиждень ми отримуємо стільки ж інформації, як людина у середньовіччі отримувала за все життя. І зараз володіємо лише 9% інформації, якою будемо володіти через 50 років. Тому так важливо вміти розвиватися в тому потоці. Зрештою, внаслідок глобалізації люди втрачатимуть технічну автоматизовану роботу, бо її виконуватимуть роботи. Тож освіта майбутнього — це точно не технічне відтворення. Люди відрізняються від роботів творчістю, емоціями, спонтанним мисленням. Тобто такими вміннями, які роботам недоступні, — окреслив своє бачення освіти Володимир Чупрін. — Зараз, маючи стимул і мотивацію, через інтернет можна здобути будь-які знання. І для цього не треба їздити далеко. Можна знати все, що відомо людству, навіть не виходячи з дому.
Освіта: в рамках чи без них?
Ще один фактор, що об’єднав — формальну освіту зараз треба докорінно змінювати. Диплом — нічого не підтверджує.
Володимир Чупрін переконаний, що формальна освіта — це чудова можливість забезпечити базову освіту всім. Бо, зрештою, навіть домовитися важко, якщо в кожного є власна думка. Зараз так виглядає, що ті, хто добивається успіху в навчанні чи професії, то досягають цього швидше не завдяки, а всупереч. Я за поєднання і формально, і неформальної освіти. Хоча треба переглянути наші освітні програми, — додав Володя Чупрін.
Володя Соколовський зараз продовжує навчання в магістратурі Львівської політехніки. Він переконаний, що за шість років навчання в університеті є можливість випробувати свої сили, навчитися чогось нового, здобути певні навики, постажуватися. І вийти не просто з дипломом щоб потім думати, куди далі рухатися, а завершити університет із багажем досвіду.
— Неформальна освіта — це вміння через власний досвід знайти те, що тебе надихає до розвитку. У моєму випадку, це робота з людьми. Саме завдяки спілкуванню з багатьма людьми, я здобув чималий досвід і знання, якими ділюся на своїх тренінгах. Я побував у 21 країні і це дало можливість дізнатися багато цікавого, побачити інші підходи та переваги в навчанні. Найбільше мені імпонує фінська система освіти. Важливо знайти свій шлях. Бо і в нашому житті все відносне, — зазначив він.
Роботи і люди. Хто — кого?
Ця зустріч зачепила чимало різних тем. У слухачів виникали різні запитання, що стосувалися і взаємин, і впевненості чи невпевненості в собі, а також і того, чим може загрожувати така стрімка глобалізація людству.
Найголовніше, що порадили спікери це:
— пам’ятати: все виходить за наші права, не має зачіпати прав інших людей;
— важливою рисою має стати впертість і готовність „прорватися“;
— коли починаєш жити своїм життям, то легше сприймаєш інших людей, бо якщо людина зреалізована, то не робитиме зла іншим;
— ми можемо творити, досліджувати космос, а не сидіти за касою і робити одноманітну роботу. Неформальна освіта якраз для того, щоб враховувати виклики часу.
Наталія ПАВЛИШИН
